Читати продовження улюбленої історії, це як повертатися в дорогі, рідні місця, де все тобі миле і знайоме, де тебе зустрічають друзі. Таким було для мене «Часове серце». Книга зустріла теплотою і друзями, з якими ми перенеслися в найзвичайнісінький дитячий табір, хоча ... я сказала звичайний? Коли в таборі з'являються 7 ключників з часового світу Ефлари, він перестає бути звичайним)))